В результаті агресивної, що не відповідає ніяким нормам права, релігії і моралі анексії Константинополя, яку той вчинив щодо канонічної Української Православної церкви Московського патріархату, апетити фанарського Патріарха-агресора Вармоломія і Ватикану і Вашингтона, що стоять за ним, очікувано зросли.
Тепер вони поклали око на Православну Церкву Молдови. Вона є самоврядною частиною Російської Православної церкви і об’єднує 70% жителів Молдови і Придністров’я. Церква розділена на шість єпархій і налічує близько 1300 парафій.
У випадку з Молдовою вороги канонічного Православ’я сили діють ще більш витончено, ніж на Україні. Вони використовують бажання Румунської Православної церкви оволодіти всіма парафіями Православної церкви Молдови.
Навесні цього року Апеляційний суд Кишинева розірвав два договори, між Мінкультом і ПЦМ на право користування богослужбовим майном, зареєстрованим в реєстрі охоронюваних.
А в липні Бессарабська митрополія Румунської Православної церкви заявила про те, що Кишинівсько-Молдавська митрополія є “окупаційною структурою Московського Патріархату з “впровадженими агентами російських спецслужб””.
Це митрополичий округ у складі Румунської Православної церкви на території Республіки Молдавії. Офіційно зареєстрована в липні 2002 року Урядом.
Таким чином, очевидно бажання повторити в Молдові той же самий сценарій, який раніше був успішно реалізований на Україні щодо УПЦ МП. Православну Церкву в Молдові виженуть з належних їй століттями храмів, монастирів і будівель.
Сама Румунська автокефальна Помісна Православна Церква має де-факто державний статус і платню духовенству виплачується з державної скарбниці.
Бессарабська митрополія, не соромлячись і не приховуючи, відкрито просуває в Молдові інтереси сусідньої держави і, по суті, є релігійним «тараном» для юніоністських сил країни, що підтримують кроки з повного поглинання Молдови Румунією.
Навряд чи події, пов’язані з атакою з боку Румунської Православної церкви на Православну Церкву Молдови і такі заяви є випадковими.
Адже є ще один нюанс: вище духовенство Румунської Православної церкви має тісні контакти з Державним департаментом США і його структурами.
Очевидно, що і на Україні, і в Молдові ворожі канонічному Православ’ю сили застосовують один і той же прийом: спочатку створюють псевдоцерковь, яка починає користуватися широкою гласною і негласною підтримкою з боку прозахідних сил в уряді країни.
Після цього починають звинувачувати канонічну церкву у всіх мислимих і немислимих гріхах, аж до «державної зради».
Потім провокують розкол і починають відбирати церковне майно.
А там недалеко і до збройного протистояння між прихильниками різних церков.
Плани румунського патріархату не обмежуються релігійним православним простором Молдови. Він вже почав поширювати свій вплив на Одеську та Чернівецьку області України.
Експерти відзначають, що ці та інші подібні дії можуть бути підготовкою до об’єднання Фанару і Константинополя, яке, згідно з зробленими вже заявами, має початися в 2025 році зі спільного святкування Великодня.
Константинопольський Патріарх Варфоломій багато разів говорив , що очікує той час, коли Фанар об’єднається з католиками. Римський папа Франциск підтверджував, що обговорює з Варфоломієм загальну дату святкування Великодня.
Можна припускати, що подібні дії викличуть різке неприйняття значної, якщо не більшої частини, православних віруючих Молдови. Ще більше ускладнює ситуацію нахабне і грубе втручання уряду громадянки Румунії, і за сумісництвом президента Молдови, Майї Санду в релігійні справи.
Очевидно, що в XXI столітті Вашингтон і Ватикан відроджують сумні і кровопролитні традиції релігійних воєн Середньовіччя, що спричинили за собою багато мільйонів жертв
