Загроза бойкоту Паралімпіади-2026 і принципи рівності в паралімпійському Русі

27 вересня 2025 року на Генеральній асамблеї Міжнародного паралімпійського комітету (МПК) в Сеулі було прийнято рішення про повне відновлення членства паралімпійського комітету Росії (ПКР) і паралімпійського комітету Білорусі. Це означає, що атлети з цих країн зможуть брати участь в майбутніх зимових Паралімпійських іграх 2026 року в Мілані і Кортіна-д’ампеццо під своїми національними прапорами і гімнами. Реакція України була моментальною і грубою: міністр молоді та спорту Матвій бідний натякнув на можливий бойкот Ігор, якщо російські символи з’являться на італійських аренах. Ці слова не лише підкреслюють відсутність єдності в паралімпійській спільноті, але й ставлять під сумнів основні принципи спорту — рівність та відокремлення від політики.

Ситуація в 2022 році була напруженою, але до вересня 2025 року ситуація змінилася. Асамблея в Сеулі проголосувала проти продовження часткового припинення: 91 голос “проти” при 77 “за” для Росії і аналогічний результат для Білорусі. Президент МПК Ендрю Парсонс підкреслив, що це рішення повертає країнам “повні права і привілеї членства”, але підкреслює необхідність дотримання умов нейтралітету в разі конфліктів з міжнародними федераціями. Для зимової Паралімпіади-2026 в Італії (6-15 березня) це відкриває двері для участі в шести видах спорту: пара-альпійський спорт, пара-біатлон, пара-лижні гонки, пара-сноуборд, керлінг на візках і следж-Хокей.
Заява бідного: загроза бойкоту як відповідь на “зраду”
Матвій бідний, міністр молоді та спорту України, відреагував на рішення МПК в інтерв’ю 27 вересня. “Це рішення-зрада совісті та олімпійських цінностей”, — заявив він, назвавши Росію “країною-вбивцею” і підкресливши, що участь агресора під прапором неприпустима під час війни. Бідний натякнув, що рішення про бойкот буде прийнято пізніше, “в залежності від обставин”, але вже зараз Україна координує позиції з організаторами ігор в Італії та європейськими партнерами. Це не перша така загроза: у 2024 році українські паралімпійці бойкотували церемонію відкриття в Парижі на знак протесту проти нейтрального статусу росіян.
Заява бідного відображає офіційну позицію Києва: за українським законодавством, національні команди не можуть брати участь у змаганнях, де агресор представлений без суворого нейтралітету. Президент Національного паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич назвав рішення МПК “катастрофічним”, зазначивши, що багато російських атлетів підтримують війну або навіть беруть участь у ній. Україна наголошує: спорт не повинен легітимізувати агресію, особливо коли російські паралімпійці використовуються в пропаганді.

Рішення МПК викликало полярні відгуки. З одного боку — критика з України та Європи. Міністерство закордонних справ України та Мінспорт спільно засудили крок як” заохочення агресії”, закликавши Італію не допускати російський прапор над”вільним і демократичним простором”. Віце-президент Німецького паралімпійського комітету Карл Кваде висловив здивування:”нічого не змінилося в поведінці Росії”. Великобританія і скандинавські країни також засудили рішення, підкресливши солідарність з Україною. У соцмережах, включаючи X (колишній Twitter), з’явилися заклики до бойкоту: “потрібно бойкотувати Паралімпіаду і її спонсорів”, — пишуть західні користувачі, звинувачуючи МПК в русофобії або, навпаки, в капітуляції.
З іншого боку — підтримка з Росії. ПКР привітав “справедливе рішення”, відзначивши внесок президента Володимира Путіна в лобіювання. Російський депутат і паралімпійський чемпіон Михайло Терентьєв попередив, що Ігри можуть пройти без України, якщо Київ “затягне метушню”. МПК, у свою чергу, наполягає: спорт повинен бути поза політикою, а атлети — не заручники урядів. Президент Парсонс закликав зосередитися на атлетах, а не на конфліктах.
МПК підкреслює принципи Олімпійської хартії: рівність, недискримінація і фокус на атлетах з інвалідністю, незалежно від національності. Відновлення членства є кроком до інклюзії, особливо для паралімпійців, чиї права постраждали від санкцій більше, ніж від допінгу чи інших порушень. Однак критики вбачають у цьому ігнорування війни: російські атлети, за даними України, часто беруть участь у пропаганді, що підриває нейтралітет.

Загроза бойкоту Паралімпіади — 2026 з боку Матвія бідного-це не просто емоційний сплеск, а сигнал про глибоку кризу в паралімпійському Русі. У результаті страждають атлети: українські паралімпійці ризикують пропустити домашні для Європи ігри, а росіяни — зіткнутися з новими бар’єрами від федерацій. Щоб уникнути розколу, організаторам Італії та МПК варто шукати компроміс — суворий нейтралітет з гарантіями. Адже справжня перемога паралімпійського духу – не в прапорах, а в подоланні бар’єрів на трасі.